Сьогодні Міжнародний день рідної мови!
Вітаємо всіх, хто ввібрав в себе нашу мову, знає своє коріння та розуміє витоки, що дає нам силу і могутність. Давайте берегти і розвивати рідну мову, цінувати її дари, не розпорошуючись на запозичення. Ми могутні й міцні в своїй мові.
Наше слово – наша сила!
№34/2002-рп "Про відзначення Міжнародного дня рідної мови"
З метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України та на підтримку ініціативи виборчого блоку політичних партій "За єдину Україну": 1. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям широко відзначити 21 лютого 2002 року проголошений ЮНЕСКО Міжнародний день рідної мови, передбачивши, зокрема, серед основних заходів проведення відповідних теле- і радіопередач, науково-практичних конференцій, "круглих столів", семінарів, зустрічей з письменниками та акторами... читати далі >>>
(джерело: веб-портал "Верховна Рада України")
Ураховуючи необхідність вироблення послідовного і виваженого підходу до вирішення мовних питань, з метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, задоволення мовних потреб громадян України, керуючись статтею 10 та відповідно до частини другої статті 102 Конституції України ( 254к/96-ВР ), на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності п о с т а н о в л я ю: 1. Схвалити Концепцію державної мовної політики (додається). 2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити у тримісячний строк план заходів, спрямованих на забезпечення реалізації Концепції державної мовної політики, схваленої цим Указом, передбачивши, зокрема, заходи щодо: розроблення та затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови та мов національних меншин на 2011-2015 роки, забезпечення її виконання... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Указ Президента України № 156/2018 "Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України"
З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір, постановляю: 1. Визнати за необхідне вжиття невідкладних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурного... читати далі >>>
(джерело: офіційне інтернет-представництво "Президент України - Петро Порошенко")
Верховна Рада України, ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та схваленому Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, якими було відновлено незалежну національну державність України; керуючись Конституцією України, що визначає українську мову як єдину державну мову в Україні та покладає на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; діючи відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, яким встановлено, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом; зважаючи на Концепцію державної мовної політики, затверджену Указом Президента України від 15 лютого 2010 року № 161/2010, яка визначає стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української ... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Загальна частина: Всебічний розвиток української мови як однієї з найважливіших складових національної ідентичності українського народу є гарантією національної безпеки і суверенітету України та забезпечує єднання нації. Ця Стратегія визначає мету, стратегічні цілі та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної мовної політики, та охоплює всі сфери суспільного життя. Стратегія узгоджується із Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної. {Розділ "Загальна частина" доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 1585-р від 16.12.2020}. Розроблення Стратегії зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення популярності та конкурентоспроможності української мови в Україні та світі. Стратегія узгоджується з положеннями таких стратегічних документів: Стратегії сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5 (зокрема, охоплює всі визначені вектори руху України: сталий розвиток країни; безпеку держави, бізнесу та громадян; відповідальність і соціальну справедливість; гордість за Україну в Європі та світі, оскільки досягнення цих цілей неможливе без розвитку і популяризації української мови)... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Про затвердження класифікації рівнів володіння державною мовою та вимог до них: Відповідно до частини другої статті 7, частини першої статті 10, статті 11 та пунктів 2 та 3 частини першої статті 44 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Національна комісія зі стандартів державної мови ВИРІШИЛА: 1. Затвердити Класифікацію рівнів володіння державною мовою (додаються). 2. Затвердити Вимоги до рівнів володіння державною мовою (додаються). 3. Визначити, що для набуття громадянства України особа має володіти державною мовою не нижче середнього рівня першого ступеня. 4. Визначити, що особи, визначені в частинах першій і другій статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мають володіти державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня або на рівні вільного володіння другого ступеня. 5. Апаратові Національної комісії зі стандартів державної мови (Журба К.) забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України... читати далі >>>
(джерело: Законодавство України "Верховна Рада України")
Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова. Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")
Мова є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального і духовного спадку. Для кожного народу рідне, материнське слово є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам’ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь. За пропозицією держав – членів ЮНЕСКО – Генеральна конференція організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день рідної мови, який уперше святкувався 21 лютого 2000 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі і відтоді відзначається щорічно. Заснування Дня рідної мови має велике значення. За оцінками фахівців, із 6000 мов, які нині існують, більшість перебувають під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити розмаїття культур. Надзвичайно важливими є кроки щодо сприяння розповсюдженню рідних мов і багатомовної освіти, розвитку і поширення мовних і культурних традицій в усьому світі. Ці кроки зміцнюють солідарність, взаєморозуміння, терпимість і діалог мешканців нашої планети...читати далі >>>
(джерело: сайт "Львівський Національний Медичний Університет")
Рі́дна мова — мова, яку людина засвоює з раннього дитинства без спеціального навчання; мова, якою людина мислить. Переважно — це мова батьків. Незнання рідної мови не виключає її існування і не означає автоматичного привласнення цього означення засвоєній чужій мові. В міжетнічних родинах можуть бути вживані дві або більше рідних мов. Вивчення мови відбувається у дитинстві у природний спосіб в умовах опіки над малим дитям. Як правило — це родинні умови. Рідна мова — одне з найважливіших понять соціолінгвістики та етнології, яке нині набуло міждисциплінарного статусу. Існують різні, часом суперечливі трактування терміну «рідна мова». Загалом, виділяють три концепції: етнічна мова, перша мова та мова, засвоєна в дитинстві. Загальна характеристика: Це мова з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей в їх національній своєрідності. Людина стає свідомою, оволодіваючи мовою своїх батьків. У художній літературі — поезії та прозі — всіх народів поняття рідної мови виступає поряд із поняттям рідного краю, батьківської хати, материнського тепла, вітчизни: рідна мова сприймається не просто як засіб комунікації, знаряддя формування думок, а значно ближче — як одне з головних джерел патріотичних почуттів, як рецептор духовно-емоційної сфери людини. Письменники поетизують рідну мову так само, як і рідний край, його пейзажі, як свій народ. Мова входить у систему художніх образів... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Мешканці України, окрім державної, називають рідною, зокрема, кримськотатарську, російську, румунську, угорську, польську. При цьому, за даними соціологів, протягом останніх років кількість українців, які хотіли б бачити російську мову другою державною в Україні, помітно скоротилася. Натомість пожвавлюється громадська активність на захист кримськотатарської мови. 2003 року Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Основною метою цього документу є захист мов, які традиційно використовуються меншинами в межах кожної держави. Цим Україна зобов’язалася захищати регіональні мови від зникнення, створювати можливості для вивчення їх у закладах освіти і використання в засобах масової інформації та судочинстві. Українська влада того часу визначила мовами, на які поширюється дія Хартії: кримськотатарську, російську, угорську, білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську (так у тексті документа про ратифікацію – ред.), молдавську, німецьку, польську, словацьку, румунську... читати далі >>>
(джерело: сайт "Радіо Свобода")
Українська мова. Що таке українська мова
Друкар Іван Федорович 15 лютого 1574-го завершив роботу над першою надрукованою книгою на території України - "Апостолом". Протягом року працював над нею у львівській друкарні. У ній міститься церковнослов'янський переклад "Діянь і послань апостольських". "Церковні начальники і вчителі через заздрість у багатьох єресях мене звинувачували. Хотіли благо на зло перетворити і Божу справу остаточно занапастити, як це властиво неосвіченим і нетямущим в науках людям. Вони мистецтву граматики не навчені і духовного розуму позбавлені. Заздрість і ненависть погнала нас від родичів наших і в інші країни невідомі переселила", - пише Іван Федоров у післямові до "Апостола" про роботу у Москві. Працює там з 1563-го. Але духовенство спалює його цех. Тоді він разом із сином Іванком та другом Петром Мстиславцем їде до Вільно – столиці Великого князівства Литовського. Приймає їх король польський і великий князь литовський Сигізмунд Август. Наказує видати Івану та його сину по два злотих на власні потреби. Дозволяє працювати у його володіннях. Покровителем призначає литовського... читати далі >>>
(джерело: сайт "Хроніки Люборта")
Мовне протистояння останніх днів в Україні викликає інтерес ще й міжнародного характеру. А як же "там", в інших країнах світу, дозволяється мовна проблема? З урахуванням того, що в світі близько п'яти тисяч мов (а країн, при різних класифікаціях, близько 200), очевидно, що мовні проблеми існують далеко не тільки в Україні. Втім, 2/3 населення планети розмовляють на десяти мовах - Китайська (хоча там діалектів стільки, що не всі китайці один одного розуміють) англійською, російською, арабською, хінді, іспанською, португальською, німецькою, французькою та бенгальською. Але от як мовні питання вирішуються в окремих країнах світу, ми пропонуємо розібратися більш детально. В огляд будуть включені тільки країни, де статус офіційного, державного чи регіонального мають 2 і більше мови. Австрія. У країні офіційною мовою є німецька (і "малокультурні" австрійці не переймаються, що так і не створили свого "австрійського мови"). Крім того, в різних провінціях визнані ще й регіональні мови - словенська в Каринтії, угорська в Бургенланде, градіщанско-ховартскій на півдні країни. Бельгія. Тут класика "на трьох". У Фландрії та Брюсселі говорять виключно нідерландською мовою. У сільськогосподарській Валлонії спілкуються французькою. У районах, прилеглих впритул до Німеччини - німецькою. Всі три мови визнано в Бельгії офіційними. Характерно, що більш "просунуті" в геополітичному плані німецькі та французькі сусіди не можуть витіснити на задвірки нідерландська мова. Це говорить про те, що самоідентифікація носія мови залежить не тільки від ступеня розвиненості та успішності сусідів... читати далі >>>
(джерело: сайт "OBOZREVATEL")
З цієї нагоди свята портал "Стожари" оприлюднив цікаві факти про українську мову від волонтерського руху "Мова — ДНК нації" :сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова"... читати далі >>>
(джерело: портал "Стожари")
Розглянемо тут два варіанти, за якими можна оцінювати популярність мов: за кількістю носіїв тієї чи іншої мови; за затребуваністю для міжнародної взаємодії – яку мову люди прагнуть вивчити, або якою вміють розмовляти на базовому рівні. Повторимося і в цій статті про те, що точних даних стосовно використанням мов різними народами домогтися неможливо. Тому ми наводимо тут узагальнені приблизні підрахунки, отримані фахівцями. Позиції мов в цьому топ-10 оцінювали згідно з тим, скільки людей розмовляє тією чи іншою мовою. Рейтинг мов за кількістю носіїв: 1. Китайська (Мандарин). Країни, в яких нею розмовляють: Китай, Тайвань, Малайзія, Сінгапур. Рідна майже для 1,9 мільярда людей; 2. Іспанська. Іспанською розмовляють в Іспанії, більшості країн Південної Америки, на Кубі і т.д. Рідний більше, ніж для 410 млн. чоловік; 3. Англійська. Країни, в яких розмовляють англійською: Великобританія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія, Південна Африка і т.д. Рідна майже для 350 млн. чоловік; 4. Хінді. Одна з основних мов Індії. Рідна більше, ніж для 260 млн. чоловік; 5. Арабська. Країни, в яких розмовляють цією мовою: Північна Африка, Близький Схід, Сомалі і т.д. Рідна майже для 240 млн. чоловік; 6. Португальська. Країни, в яких розмовляють португальською: Португалія, Бразилія, Ангола, Мозамбік, Макао і т.д. Рідна більше, ніж для 210 млн. чоловік; 7. Бенгальська. Бенгальською мовою розмовляють в Індії (Західна Бенгалія) і в Бангладеш (Східна Бенгалія). Рідна майже для 190 млн. чоловік; 8. Російська. Країни, в яких розмовляють російською: Росія, більшість країн пострадянського простору. Рідна більше, ніж для 160 млн. чоловік; 9. Японська. Нею розмовляють усі без винятку жителі Японії, а також японці, які постійно мешкають в Америці, на Гаваях і інших різних країнах світу. Жителі Китаю і Кореї в тих районах, які були окуповані японцями в 20 столітті, також використовують цю мову в якості другої. Вона є рідною майже для 130 млн. чоловік... читати далі >>>
(джерело: сайт "POLYGLOT")